Доріжка з ромбом
₴ 3 500
АРТ: 00031415
Вовняна доріжка з ромбом у центрі та поперечними смугами. Гладкі ділянки чергуються з об’ємними, тож візерунок можна не лише роздивлятися, а й відчувати на дотик. Пісочні, молочні та сірі відтінки доповнюють теплі коричневі лінії.
Доріжку можна покласти біля ліжка чи улюбленого крісла — там, де хочеться ступати босоніж й відчувати фактуру вовни під ногами.
Доступне виготовлення за індивідуальними розмірами та в інших кольорах.
СКЛАД
100% Карпатська вовна
Зібрана з власних карпатських овець
ДОГЛЯД
Щоб вовняна доріжка довше зберігала свій вигляд і фактуру, дотримуйтеся простих правил догляду:
- уникайте тривалого впливу прямих сонячних променів;
- регулярно пилососьте доріжку без турбонасадки;
- періодично витрушуйте та провітрюйте;
- у холодну пору корисно ненадовго виносити її на морозне повітря;
- плями та розлиті рідини промокніть якомога швидше, не тріть поверхню;
- зберігайте у сухому приміщенні;
- для фарбованих доріжок рекомендуємо професійну хімчистку.
Невеликі доріжки можна прати вручну або в пральній машині при 30°C із м’яким засобом для вовни. Через здатність вовни вбирати багато води машинне прання рекомендуємо лише для виробів вагою до 1 кг. Враховуйте, що прання може дещо змінити вигляд і фактуру вовни.
Сушіть у затінку, бажано розкладеними на рівній поверхні. Не використовуйте сушильну машину, не прасуйте та не відбілюйте.
МАЙСТРИНЯ
Тетяна Ковалюк
Жінка, у якій міська ніжність зустрілася з карпатською силою. Вона народилася у Києві, але життя привело її до Косова, де серце гір приймає кожного, хто стає до ткацького верстата. У GUSHKA Тетяна навчилася ткати, і вже два роки її руки творять тепло, яке гріє більше, ніж просто одяг.
Найбільше Тетяна любить ткати ґуне́ві вироби: ті, де відчувається характер та міць давнього одягу. У її роботах — тепло дитячих спогадів, запах теплої печі в бабусі, любов до дому та справжнього життя в горах.
КОМБІНОВАНА ТЕХНІКА
Для виготовлення даного виробу використовувалося поєднання декількох технік.
ГЛАДКА
Базова техніка ткання, у якій пасма вовни через один переплітаються із вовняною основою, натягнутою на верстат. Виріб виходить гладким, тонким та рівномірним.
3 Х 3
Техніка отримала таку назву тому, що у ній три переплетення гладкого ткання чергуються із вузликами ключкованої техніки. Вироби у цій техніці виходять легкими, проте фактурними і приємними на дотик.
КЛЮЧКОВАНА
Техніка, яка зазвичай використовується для килимів. Вовняні пасма прокладаються між основою легко, а тоді нагору вовна витягується невеликими петельками - ключками. Такі ключки утворюють щільний, м’який та досить товстий шар тканого полотна, по якому дуже приємно ходити босоніж.
ПРОЦЕС ВИРОБНИЦТВА
Усе починається з вовни
У дворі дідової хати оселились вівці. Це стало не лише джерелом вовни, а й частиною підтримки полонинництва — давнього ремесла, в якому все ще зберігся ритм предків. Навесні вівці йдуть на полонину. Але перед тим їх стрижуть — бо інакше, перегрівшись, вони можуть захворіти. Стрижка відбувається лише раз на рік, і саме з тієї вовни народжуються наші вироби.
ПРОЦЕС ВИРОБНИЦТВА
Миття вовни
Після стрижки вовну миємо вручну гарячою водою, щоби змити пил і ланолін — натуральний овечий жир. Далі вона сушиться просто неба і прочісується на великій граблі. Так отримуємо пухкий, чистий кужіль. Якщо треба кольору — вовна їде до пані Калини, яка вже понад 30 років фарбує її натуральними барвниками. Кожен колір залежить від того, яка була вовна — злегка сірувата, тепла, холодна, біла з вкрапленням.
ПРОЦЕС ВИРОБНИЦТВА
Прядіння
І ось — прядіння. Вручну, на веретені, з терпінням і досвідом. Так з'являються нитки, які ми скручуємо у маленькі моточки — гушки. Саме вони йдуть на ткацькі верстати.
ПРОЦЕС ВИРОБНИЦТВА
Процес ткання
Наші верстати — дерев’яні, як і сто років тому. Усе тчеться вручну: спочатку натягується основа, далі візерунок вплітається товстішою ниткою. Ткаля проходить нитку ряд за рядом, поки не утвориться полотно. Потім — сотні вузликів, один за одним.
ПРОЦЕС ВИРОБНИЦТВА
Валило - природня пральна машина
Після цього виріб іде у валило — так звану пральню на гірській річці. Там, у холодній воді, ліжник збивається, стає щільним і міцним. А потім — сушіння, чищення, обрізання, обметування. І вже тоді він готовий. Кожна ткаля відповідає за свій виріб — від початку й до кінця.
СТВОРЕНО ВАМИ
